Несвітайло Микола Володимирович

Народився 28 листопада 1951 в м. Покров Дніпропетровської області в сім’ї робітників. Батько, Несвітайло Володимир Олексійович (1928 – 2002) 27 років працював на місцевій шахті №17 робітником очистного вибою. Мати, Несвітайло Клавдія Яківна (1928 – 1996) на тій же шахті ламповою.

Після закінчення школи в 1968 р. М.В. Несвітайло працював на Орджонікідзевському ГЗК. З 1970 р по 1972 р служив в армії. Після демобілізації знову працював в ОГЗК. В 1976 р вступив до КГРІ на спеціальність «Технологія та комплексна механізація відкритої розробки родовищ корисних копалин». В 1977 р перевівся на другий курс ДГІ на аналогічну спеціальність. В 1981р з відзнакою закінчив ДГІ та був направлений на кафедру відкритих гірничих робіт на посаду стажера-дослідника.

В 1983 р вступив до очної аспірантури ДГІ при кафедрі ВГР, після закінчення якої захистив кандидатську дисертацію на тему: «Технологія відкритої розробки розсипів при роздільній виїмці гірничих порід драглайнами». Результати виконаних досліджень були впроваджені на карʼєрах Іршанського ГЗК з великим економічним эфектом. Працював молодшим, старшим науковим співробітником, асистентом і доцентом.

М.В. Несвітайло крім наукової діяльності, виконує великий обсяг педагогічної та громадської роботи. Викладає курс лекцій з дисциплін : «Основи гірничого виробництва», «Основи геотехнології», «Гідромеханізація, осушення та водовідлив в кар’єрах», «Процеси гірничого виробництва», «Техніка і технологія безпечного ведення вибухових робіт» студентам гірничого, шахтобудівного, механіко-машинобудівного, геолого-розвідувального факультетів та інституту заочно-дистанційного навчання, керує ознайомлювальною, виробничою та переддипломною практиками, курсовим і дипломним проектами студентів. Працював замісником декана гірничого факультету з молодших курсів. З 1994 р по 1997 р та з 1998 р по 2003 р з виховної роботи. Приймав активну участь у виконанні госп. договірних тематик. 

В 2004 році був зарахований до докторантури НГУ. Тема докторської дисертациї :«Технологічні основи комплексного освоєння штокоподібних родовищ при комбінованому способі розробки». М.В. Несвітайло має 68 наукових праць, 4 авторські свідоцтва на винахід, вісім публікацій за кордоном.

Микола Володимирович – вихованець наукової школи Лауреата Державних премій, доктора технічних наук, професора Михайла Галактіоновича Новожилова.